Вхід на сайт

Пошук

Друзі сайту











Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0







Ордени і медалі у моїй родині


     Колективно-творча справа "Ордени і медалі  у моїй родині" - це результат спільної пошукової діяльності вчителів, учнів та батьків в ході реалізації шкільного проекту "Пам'ять". Містить цікавий пізнавальний матеріал про людей села.

ВОЙТОВИЧ  СТЕПАН    БОРИСОВИЧ  

     Народився Степан Борисович 5 травня 1924 року в селі Сварицевичі в бідній селянській родині. Малому хлопчикові довелося багато працювати. Обробляв разом з батьками землю, пас корів та вівці закінчив хлопчик лише 4 класи польської школи. Можна скачати тут..


ГАЛУШКО СТЕПАН ТРОХИМОВИЧ
     Народився 20 квітня 1962 року с сім ї селянина. У сімї він був єдиною дитиною, але великих достатків сім я не мала. Закінчив 8 класів у 1977 році. Навчався у Корецькому  СПТУ і отримав спеціальність тракториста- слюсара.
    24 травня  1980 року отримав повістку в армію. Того ж року 8 червня 1980 року  прийняв воєнну присягу. Служив він  у 73 884 частині    в Афганістані.  Начальник штаба часті був Корсаков, а командиром часті – Арустамов.
Можна скачати тут...


ГАЛУШКО ПЕТРО МАРКОВИЧ
       Мій прадід – Галушко Петро Маркович  був нагороджений багатьма медалями та орденами.
     16 листопада 1945 року
був нагороджений медаллю «За Победу над Германией в Великой Отечественной войне 1941-1945 гг.», яка була вручена полковником Самариним.
Можна скачати тут...


ГОЛЬЦ ЯКІВ МИХАЙЛОВИЧ
   Народився у 1923 році.
   У 1944 році був мобілізований до Радянської армії. Був сержантом-кулеметчиком.
    За звільнення Східної Європи нагороджений двома медалями «За відвагу» та «За взяття Берліну» і орденом Бойової слави за звільнення Кенігсберга.
   У 1945 році молодого юнака забрали на японсько-радянський фронт, де отримав медаль «За перемогу над Японією» і другий орден Бойової Слави.
Можна скачати тут...


ЗИЛЬ ЯКІВ МИКОЛАЙОВИЧ
    Народився в 1922 р. в селі Сварицевичі в сім
ї бідняка. Сім’я  була велика: три брати, одна сестра. Дитячі роки проходили в тяжких умовах, жили бідно, заробітки були малі. Тому він із своїм старшим братом Іваном допомагали батькам прогодувати сім’ю. В школу пішов у 10 років. Закінчив 4 класи польської школи. Після школи займався збором врожаю.
    У 1945 р. був призваний у ряди Радянської Армії. Служив у 33-их військах    (95 дивізія, 241 частина). Командиром був Василь П’ятниця. Його  фронтовим товаришем був І.Зубрович. З ним Яків Миколайович зустрічався після війни. Разом з ним воювали українці, росіяни, білоруси і Герої  Радянського Союзу  Ізверов, Ахмедов і Смирнов. Яків Миколайович почав свої бойові дії біля Варшави, а закінчив у Франкфурті, визволяючи міста  Варшаву, Екендорф, Жадан, Франкфурт та багато інших.
Можна скачати тут...


КУЗЛО НІНА АНДРІЇВНА
   Моя бабуся Кузло Ніна Андріївна народилася 15 березня 1938р. В 1960 році одружилася з Кузло Павлом Семеновичом.
  Все  життя працювала на сільській фермі колгоспу «Партизан». Народила і виховала 6 чудових  дітей: Віктора, Галину, Зінаїду, Василя, Людмилу, Сергія. Все своє життя дарувала любов та ласку своїм дітям.
      Мала здібності до вишивки та співу. У її руках створювалися чудові ручні вироби. Коли вона починає співати люди, проходячи вулицею і чуючи її спів, не можуть оминути її дому. Цього співу вона навчала своїх дітей. Своїх дочок навчила вишивати,  разом з ними  заводила пісню.
Можна скачати тут...


ЛЕГКИЙ КОСТЯНТИН ГРИГОРОВИЧ
     Мій дідусь народився в селі Сварицевичі 9 лютого 1913 року. До війни тяжко жилося, тому що приходилося  працювати на пана. Одружився з односельчанкою Варварою. У них народилося 5 дітей. Тяжко було прогодувати велику родину,  але він мав  золоті руки, багато працював у домашньому господарстві. Захоплювався плаванням на човні і риболовлею.
    Велика Вітчизняна війна принесла багато горя радянському народові. Але він вистояв і переміг.
У 1941році мій дідусь був мобілізований. Пройшов усю війну. Особливо запам'ятався бій біля м.Полтави. В кінці 1944 року був поранений. Зразу ж був відправлений в госпіталь до міста Волгорода.  В госпіталі пролежав один рік і два місяці. Після лікування відправили додому, це було у 1945році.
Можна скачати тут...


МОСКОВЧИК ОЛЕКСІЙ

    Велика Вітчизняна війна ...  У ті страшні роки кожна сім'я пройшла через жах і страждання. Війна несла руйнування і смерть. Нам, правнукам цього героїчного покоління, здається, що війна була дуже давно. Відходять із життя люди, які подарували нам перемогу, тому і цінними є спогади про них.
     До нашого великого щастя, ми знаємо про війну лише з кінофільмів, літературних творів та спогадів.

     Я хочу розповісти про свого діда та прадіда. Вони обидва воювали, але війна розпорядилася їх життями по-різному.  Мій прадід, Московчик Олексій, пішов на фронт,  коли йому було двадцять років. Його дружина, моя прабабуся, Московчик Олена, пішла за чоловіком на війну. Вони воювали місяць, а далі всіх відправи до лісу шукати захисту. Там вони збудували собі землянку. Незабаром і у наших лісах розпочалися страшні воєнні дії. У одній із таких битв мій прадід загинув. Прабабусі вдалося пройти усі лихоліття тих страшних років і залишитися живою. За  мужність, терплячість і незламність перед ворогом вона була нагороджена медаллю "За відвагу".  Можна скачати тут...


ОСТРОВСЬКИЙ  ІЛЛЯ ФЕДОРОВИЧ
     Це мій прадід  Ілля, тато мого дідуся Івана.  Він був професійним фотографом на всю округу.Народився Ілля 10 жовтня 1910 року. Від батька перейняв навики гри на скрипці та флейті. А ще грав на гармоні та баяні. Одним словом, музикант-самоучка.   Коли розпочалась війна вся сім’я допомагала партизанам. Вісті із фронтів доносились по радіо «Родина», яке купив Ілля ще до війни і передавались чутками по селах. Всі бажаючі почути новини, приходили до нього додому.                    
       Коли наші війська прийшли в Сварицевичі, Ілля Федорович пішов на фронт. Воював на ІІ Білоруському фронті під командуванням  Рокосовського.  Закінчивши курси снайперів, був снайпером на фронті. Після війни не раз розповідав своїм дітям, як довелось сидіти йому тиждень у засідці аби підстрелити німецького снайпера, який вистріляв цілу роту радянських солдатів. За це й отримав орден Вітчизняної війни І ступеня. Нагороджений орденом Червоної зірки. Можна скачати тут...

   ПОЛЮХОВИЧ  МАРІЯ  ПАНАСІВНА
    Полюхович Марія Панасівна народилася 15 липня 1940 року в  селі Сварицевичі в сім`ї колгоспників. Коли їй виповнилося 7 років вона пішла до школи.
 
   Після закінчення 7 класів допомагала своїм батькам-колгоспникам по господарству і в колгоспі.
 В 16 років пішла працювати на цегельний завод, а через деякий час стала працювати на тваринницькій фермі  свинаркою. Через 2 роки вона вирішила стати дояркою.
      Дояркою вона працювала 38 років. За сумлінну працю була нагороджена Указом Президії Верховної ради СРСР орденом «Трудової Слави ІІІ ступеня», який був вручений 10 березня 1976 року.
 Орден «Трудової Слави ІІ ступеня» вона отримала  7 липня 1986 року. Крім того Марія Панасівна була нагороджена медаллями «Победитель соцсоревноваия»  у 1977 року,  «Ударник 9 пятилетки», «Ветеран труда», які були вручені у 1984 році.
Можна скачати тут...

ТАКУН КИРИЛО МАКАРОВИЧ

        Народився 9 травня 1918 року в сім’ї селянина. У сім ї було 5 дітей і звісно великих достатків сім’я не мала. За часів панської Польщі закінчив 5 класів, а потім  почав своє самостійне життя, став пастухом.
      У травні 1941 року Кирила Макаровича призвали в Армію. Велика Вітчизняна війна застала його в Калінінській області, в місті Стажкові. Віроломний наступ фашистських військ змусив підрозділи, в яких він служив, відступити на оборону Москви. З під Москви їх перекинули під Сталінград. Можна скачати тут...

ЛЕГКИЙ ГРИГОРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ

народився в селі Сварицевичі  в 1893 році. Був призваний солдатом на фронт Другої Світової війни. Нащадки, на жаль, не пам’ятають про його бойовий шлях. Повернувшись додому з війни живим і неушкодженим, він був обраний депутатом сільської ради. Григорій Васильович діждався з фронту Другої Світової війни усіх своїх четверо синів, які були призвані до лав армії в різні періоди.
     А 4 грудня 1946 року на урочищі «Росоші», що не далеко від Степангорода Володимирецького району, загинув від рук націоналістів, його було кинуто під лід «Чорного озера», (так його називають місцеві жителі). Тіло Григорія Васильовича витягли односельчани і поховали на місцевому кладовищі. Можна скачати тут...


ЛЕГКИЙ ЛАЗОР ГРИГОРОВИЧ

народився в селі Сварицевичі в 1925 році. Сім’я жила бідно. Батьки змушені  були тяжко працювати, щоб прогодувати 7 дітей. В 1939 році село Сварицевичі, як і всю західну Україну, було звільнено Радянською армією від польського ярма. В 1940 році Лазор Григорович разом з батьками вступив до місцевого колгоспу. Можна скачати тут...


ЛЕГКИЙ ДМИТРО ГРИГОРОВИЧ

народився в селі Сварицевичі 1919 році. Був мобілізований до лав польської  армії . Коли почалася Друга світова війна, в 1939 році, воював з фашизмом в складі польської армії. Потрапив в полон. Повернувся додому після закінчення Великої Вітчизняної війни. Від тяжких хвороб, отриманих в полоні, він невдовзі помер.  Похований на місцевому кладовищі. Дмитро Григоровоч був не одружений.


ЛЕГКИЙ ВАСИЛЬ ГРИГОРОВИЧ

народився в селі Сварицевичі 21 лютого 1921 року. З якихось причин Василь Григорович не був призваний до лав армії. В 1943 році, зі слів родичів, та живих ( на той час) свідків, він був в одному із партизанських загонів, які діяли на території  нашого краю. Можна скачати тут...

 

 

Copyright MyCorp © 2017